

Аерографією (або художнім розписом) називають спеціальний метод нанесення малюнка, що здійснюється за допомогою апарата аерографа. Малюнок за допомогою аерографа можна наносити на будь-яку поверхню. 
Аерограф, як такий, був винайдений американцем Ебнером Пілером, жителем штату Айова, у 1879 році. Спочатку пристрій мав назву «розподільник фарби» і був призначений для живопису аквареллю та інших видів образотворчого мистецтва. Пілер створив його практично з підручних матеріалів, зокрема — голки від швейної машинки, паяльних трубок і викрутки. Як джерело стисненого повітря використовувався компресор ручної дії власного винаходу (який, до речі, на той час уже був запатентований).
Пілер вирішив не займатися розвитком і просуванням винаходу самостійно — він просто продав усі права на пристрій компанії «Charles and Liberty Walkup». При цьому отримав чималі гроші — астрономічну на ті часи суму в 700 доларів.
«Charles and Liberty Walkup», викупивши права на винахід, вклала ще кілька сотень доларів у його розробку, що зрештою окупилося — вже на початку осені було продано 63 аерографи.
Однак це були лише перші кроки у сфері аерографії як художнього розпису. Суттєвий поштовх розвиток бізнесу отримав лише після того, як була зареєстрована компанія «Airbrush Manufacturing Company». У результаті через два роки на міжнародній виставці в Новому Орлеані відбулася презентація кількох пристроїв нової конструкції. Усі вони мали великий і заслужений успіх, і компанії не залишалося нічого іншого, як розпочати навчання всіх охочих (цікавий факт — згодом навіть була відкрита спеціальна «Школа мистецтв штату Іллінойс»).
Аерограф — це інструмент, який дозволяє малювати за допомогою тонкого струменя розпиленої кольорової рідини. Намагаючись знайти аналоги аерографа, можна навести приклад пульверизатора — як одного з найпростіших прообразів пристрою. В основі лежить той самий принцип роботи: сильно стиснене повітря під час видування засмоктує і розпилює фарбу. Але слід зазначити, що сучасні аерографи — це аж ніяк не пульверизатори! Зараз аерографи не тільки розпилюють фарбу у звичайному режимі, але й здатні повністю контролювати розпил у дуже широкому діапазоні. Тобто, ви можете не просто створювати фон — виконувати досить складні роботи (наприклад, «промальовування» важкодоступних місць і нанесення тонких, геометрично правильних ліній тощо).
На сьогодні існують і професійні моделі, завдяки яким ви можете працювати одночасно з кількома кольорами. Хоча слід зауважити, що подібні вдосконалення моделей не стільки спростили роботу художника, скільки призвели до розширення арсеналу творчих прийомів і методів аерографістів, завдяки чому аерографія стала більш яскравою та виразною у всіх її проявах.
За допомогою різних прийомів роботи з аерографом можна отримати зображення, наближені до реальності. Безконтактна техніка дозволяє отримувати лінії дуже різного типу — від дуже тонких і чітких до широких і повністю розмитих. Тому при хороших навичках і вмінні працювати з аерографом можна досягти практично ідеальної фотографічної якості малюнка.
Аерографія широко використовувалася у фото мистецтві. За допомогою розпилювача професійні фотографи могли ретушувати фотографії або домальовувати на них нові об’єкти. Окремі майстри досягли просто неймовірного рівня — розфарбовують чорно-білі фотографії, майстерно перетворюючи їх на розкішні кольорові картини.
На сьогодні аерографія (airbrush) перетворилася на окрему, повноцінну галузь, назва якої — тюнінг автомобільної техніки.
Вперше прості візерунки, виконані аерографом, з’явилися на знаменитих мотоциклах американської фірми «Harley Davidson». Згодом учасники та глядачі різних ралі могли милуватися зображеннями тварин, природних явищ і просто оригінальних геометричних візерунків на гоночних автомобілях.
Звичайні власники авто також не могли оминути такий незвичайний спосіб виділитися, і вже на початку 20-х років у США з’являються автомобілі з малюнками на панелях. Варто зазначити, що здебільшого зображення не були особливо оригінальними — на бамперах і крилах машин на людей «дивилися» орли й тигри, коні, здіймалися вгору язики полум’я.
Новий етап розвитку аерографія отримала після війни. Особливий підйом був помітний у 60-х роках, що увійшли в історію як час хіпі.
В Україні, з цілком зрозумілих причин, аерографія стала відомою лише кілька років тому. Причому початок був таким самим стандартним: ті ж зображення коней, орлів, тигрів, факелів і блискавок, а також картини на різну містичну тематику. Сам малюнок спочатку наносився пензлем, і лише з часом розпочався поступовий перехід до розпилювачів.
Бажаєте зобразити на своєму «залізному коні» щось оригінальне та самобутнє — звертайтеся до високоспеціалізованих фахівців нашого СТО! Наші художники мають багаторічний досвід і безліч ідей для створення унікальних шедеврів.